шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Подорож по історичних місцях

Ідею провести велопробіг історичними місцями Лосинівки і присвятити його Дню Незалежності України подала керівник гуртків Лідія Павлівна Четверик. Зібрали гуртківців, обговорили організаційний момент, і в дорогу.
У програму входили —огляд знаменитого лосинівського кургану «Плоска могила», активне спілкування з природою, приготування каші-«крутяку», ігри та розваги.
Осінь уже встигла розсипати свою прохолоду по селищу. На мить показалося сонце, а потім кудись зникло. З'явився легенький вітерець. Він і супроводжував нас під час екскурсії, перетворившись на бадьорого екскурсовода.
З дворів лосинівчан виглядали зеленаві горіхи, фіолетові грона винограду. Кущі калини майоріли червоними кетягами. Низько хилилися до землі обважнілі від груш та яблук гілля. Доповнювали цю картину запахи стиглих фруктів. Не даремно ж серпень називають духмяним.
А ми вже біля Гармащини. Хвилинний перепочинок — і далі дорога на Богданівку. Крутимо педалі. Кидаємо доброзичливі репліки, жартуємо. Це створює добрий настрій, робить нас усіх бадьорими, активними.
Далі наш маршрут пролягає пишними і привітними полями, які ваблять зір різнокольоровою палітрою трав і квітів.
Кажуть, ще в давні часи в Лосинівці були багаті чумаки, існував чумацький промисел. Чи не цими польовими дорогами чумаки вирушали в дорогу?
Оглядаючи все навкіл, роздумую: коли приходить рання осінь на поля? І відповідаю: як зібраний урожай та їжачиться стерня. Як замовкає цвіркун. Опускаються донизу крислаті капелюхи соняшники. Коли кришталево-прозоре синє небо доторкається до ріллі. Зараз ще осінь і не квапиться, і не бариться, але уже звабами-принадами вабить око.
Ось ланцюжок кленів, що осів польовою дорогою. Замріяні, сумовиті. Вони знають, що згодом зронять свій вирізьблений лист, а рвучкий вітер зірве з них осінню окрасу, гулятиме серед голого гілля.
На видноколі — курган Плоска могила. Він — головна мета нашого пізнавального етапу екскурсії. Прадавній, сивочолий, покритий різнобарвним зелом, він замріяно спочиває. Стрімкі вітри історії не змогли зрівняти його з землею. Немов тисячолітній дідуган, він оглядає тепер все довкіл, зважує, оцінює мудрим поглядом. Запримітив нашу появу — усміхнувся різнокольоровим нарядом, запросив привітним поглядом в гості. Оповідає-розказує нам історію свого життя, як сонце і вітер стали йому друзями, як події одна за одною стрімко проносилися повз нього. Колись у цих місцях жила поміщиця Каревиха, добра, прихильна до простих людей панночка. Чи не з тих часів курган стали йменувати ще й Каревишиним? Тут пахалася земля, чулося слово Боже, що формувало самосвідомість наших пращурів. Рослинність допомагала трударям вижити, зцілитися. Жителі від усіх недуг знали: де, як і коли збирати лікарські рослини, в яку пору дня й ночі.
Наша мандрівка продовжується. Вона пролягає до Куйбишівського ставка. До екзотичних птахів лебедів, що нерідкі гості тут.
Куйбишівський ставок зустрів наш сизими хвилями, спохмурнілим норовом. Ще недавно він сяяв голубизною і привітністю, а зараз від нього тягне не стільки сирістю, як холодом. Ставок першим відчув наближення осені. Велети ясокори розправили свої крислаті статури. Уже починає проглядати яскрава позолота у їх буйних кронах. Ще вчора вони кипіли кучерявою зеленню, а сьогодні поміж лапатого листу хтось пройшов незримий й залишив по собі сонячні сліди. Трава, вицілувана сонцем, легка, як подих, і чутлива, як павутиння, колишеться від вітру. Дивимося на водне плесо — лебедів немає. Мабуть, рибалки наполохали. Заглядаємо у воду — випливли з глибин рибки, затремтіли і зникли у водоростях.
Розбиваємо наш табір. Організовано беремося за господарчі справи. Мозговий Ярослав, Заболотній Артем, Процан Артем, Кабанець Богдан розпалюють вогнище, Петрик Аня, Корж Валерія, Ващенко Діана, Гуга Настя, Івашко Альона і Віка пораються біля картоплі, дістають з пакетів та рюкзаків ще вдома приготовлені страви. Процесом приготуванням каші керує керівник гуртків Лідія Павлівна.
Дружба, думаю про себе, не красиві слова й жести, а повсякденний доказ твоєї відданості тому, хто поруч тебе.
Після смачного обіду відпочиваємо — граємо в футбол, любуємося краєвидом. Пахуче, настояне на травах повітря, додає снаги і здоров'я. Та ось сиві хмарки-баранці несподівано налітають на наш табір, скидають меріади дрібної вологи і змушують нас збиратися в дорогу.
Повертаємося бадьорими і життєрадісними. День вдався!


Подорож по історичних місцях
Подорож по історичних місцях
Подорож по історичних місцях
Подорож по історичних місцях
Подорож по історичних місцях
Подорож по історичних місцях
Подорож по історичних місцях
Подорож по історичних місцях


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: