шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Популярні новини

А я просто українка

На протязі січня місяця проходить обласний конкурс для обдарованих учнів «А я просто українка». Активну участь в ньому взяла Марина Побрусило, учениця 11 класу Лосинівської школи, активний гуртківець нашого закладу. Марина розповіла про своє життєве кредо. Ось воно.
Для мене фотографія - роздум, захоплення, дивовижні відкриття. Мить прекрасна, зупинися... У фотографії є дещо магічне, коли вона, зупинивши мить, починає жити своїм власним життям. Мені хочеться, щоб на моїх фотографіях були не копії когось або чогось, а образ, щось узагальнене, осмислене і наділене магічною силою сприйняття.
Є у мене і найзаповітніша мрія: в об'єктив свого фотоапарата впіймати... Ну щоб ви думали? Синього птаха. Пригадуєте, як герої одного твору цього птаха шукали. Вони знали: якщо знайдуть, то стануть щасливими. Ось і я, роблячи знімки, намагаюся відшукати його... А можливо, в моє фото вже закрався той птах.То допоміжіть його впізнати... Де ж ти, мій синій птах? Озвися!!!
Щодня я прокидаюся із щасливою усмішкою. Адже за вікном розпочався новий день, у якому на мене вже чекають... Мама, тато, наша мурка,собака Сільва. День радо вітає мене сонячним промінням, пахощами квітів, городніми рослинами...Скільки всього в нас на городі! Ступаю по стежечці і якісь дива відбуваються зі мною. І все, що оточує мене, ніби на іншій планеті.
Інколи я задумуюсь: «Хто я в цьому світі, яке моє місце під цим теплим сонечком. Що для мене ось усі оці пейзажі: квіти, трави, дерева, наше озеро...» Відповідь на ці запитання я поки що не знаю. Можливо, мої фотографії допоможуть мені пізніше відповісти на них.
А ось моя школа. Друзі...знайомі... Я намагаюся не покладатися на долю, а сама вершить її. Я не вірю в природжену геніальність. Треба бути працелюбним і не треба лякатися перешкод. Життя дається людині один раз. І воно чогось варте, коли людина залишає по собі слід.
На фотографії і мій дядько Сергій з родиною. Ще недавно він був воїном АТО. Захищав Україну від сепаратистів і російських агресорів. Мені пам'ятні його слова: у нас і земля, і небо не таке, як там. Цінуй життя, любе дитя...
Я вірю словам дядька і намагаюся це життя цінувати. Поки що ось таким чином.
А ще люблю фотографувати селище. Ще в сиву давнину Лосинівка належала Лаврському монастирю. Можливо, через це у нього позитивна аура. Селище мені цікаве у кожну пору року - весною і влітку, восени і взимку. Цікаве воно природою, людьми, подіями.. Я не уявляю свого життя ось без цих пейзажів, знайомих і близьких людей. Приходить усвідомлення, що ми - одна спільна родина. Нам треба тільки навчитися розуміти один одного іти по життю пліч-о-пліч.
Дехто думає, що щастя неодмінно треба шукати десь далеко, за сімома морями. А я вважаю, що воно поруч: ось в оцих квітах, і травах, деревах і водоймах, блакиті неба і промені сонця. Серед цікавих людей, яких хочеться відкривати для себе все більше й більше.
Свого Синього птаха у житті я ще не знайшла. Але люблю й наших сільських птахів. Хіба не щастя бачити, як ластівка годує своє сімейство, як цвірінчать горобчики. Чи не насолода спостерігати за метушнею синички. Працелюбністю дятла. Насолоджуватися спокоєм червоногрудих снігурів. І як приємно від здогадки, що прилітають всі ці птахи до тих, у кого добре серце і весела вдача.


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: