шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Народні обереги (План-конспект заняття гуртка)

Тема: «Народні обереги. Оформлення аплікацій з природного матеріалу».
Мета:  Ознайомити учнів із народними оберегами, навчити оформляти готові роботи, доглядати за ними; розвивати традиції українського народу.
Наочність: Обереги, інструкційні карти, ілюстрації з книг та журналів.
Обладнання та матеріали: картон, ножиці, клей із муки, різноманітне насіння, трава – осока.
Хід заняття.
1. Організаційна частина.
2. Вивчення нового матеріалу.
1. Священні знаки та символи роду.
На наших заняттях ми постійно працювали з природним матеріалом, багатим на чудові кольори і форми. З давніх - давен людина усвідомлювала себе в єдності з природою, уважно ставилась до всього, що її оточувало, задумувалась над питаннями світо буття.
Що ж таке символ? Яке його місце в житті людей? Уявімо собі, що неподалік стоїть гурт людей. Серед них – наш знайомий. У нас виникає  потреба відкликати його і повідомити щось важливе. Як ми діємо? Перш за все назвемо його ім’я,після цього ми просимо підійти до нас, або підкликаємо до себе жестом руки. Тобто за допомогою тих чи інших умовних знаків ми передаємо цій людині думку про необхідність підійти до нас. Отже, для передачі думко виникає потреба надати певної уречевленої умовності. Це і є символи. Їх може бути багато. Скрізь, де виникає необхідність в передачі думок, з’являється й необхідність символів. Символіка є основною інформаційного зв’язку.
Символи відображають у собі всілякі графічні зображення, образи рослин, звірів, птахів. Також різноманітні антропоморфні зображення, предмети побутового вжитку, окремі страви тощо. Ці всі образні зображення здебільшого символічно виявляють себе як обереги роду. У кожного роду є свій перелік окремих образів – оберегів. Значна частина є спільними для багатьох родів, племен і народів. З рослинних образів  це дуб, верба, клен,тополя, береза,калина, любисток, м’ята та інші. Так верба та дуб є священними для багатьох народів. У наших предків – русів були священні дубові гаї.  В музеї м. Києва зберігся шматок священного дуба. А священне дерево верба вважається праматір’ю всіх слов’янських народів. Щороку на свято Вербної неділі зелені гілочки верби освячуються в усіх християнських церквах. Верба символізує дерево роду в обрядових діях на свято. Верба – один із головних атрибутів купальського обряду:
У городеньку  верба, верба
Під вербою вода, вода.
Там зозуленька купалася,
На бережку сушилася.
Дівка Ганнуся журилася…
До пісенних символів України належать поетично оспівана Тарасом Шевченком тополя, клен-явір, що уособлює як свіже дерево, так і козацьку долю:
Стоїть явір під водою.
На яр похилився.
На козака пригодонька,
Козак зажурився.

Найпоетичнішим символом України виступає калина:
                                    Ой у лузі червона калина похилилася.
                                    Чомусь наша славна Україна зажурилася.

Часом образи верби й калини виступають поряд, верба уособлює дерево роду, а калина – дівочу долю:
Ой вербо, вербо  зелена,
Спусти гіллячко додолу,
На зелену діброву,
На червону калину,
Де соловейко гнізд не в’є,
А сивая  зозуля воркує.

          Серед тварин священними в українців здавна є корова й коза. Образ кози єдиний із атрибутивних колядницьких  образів. Коза символізує плодючу силу, « бо де коза ходить, там жито родить, де коза рогом, там пшениця стогом, де коза ногою, там просо копною, де  коза хвостом, там овес кустом.»
          З комах – священна бджола. Серед птахів в українців священними вважали лелек, журавля. Так лелека став символом  добра і справедливості, любові до рідного краю, людської вірності.
         Благословенним і чарівним вважається той край, де росте барвінок. У середні віки барвінкові приписували чудодійну силу і вважали його символом вічності та постійності. Він символізує віру у свої сили, все переможність природи; символ кохання; символ краси, символ пам’яті та інше.
         Усі предмети в інтер’єрі української традиційної хати, крім своїх основних функцій – створення зручностей для відпочинку, зберігання різних речей, оздоблення – мають символічне значення. Піч – це насамперед вогонь, вогнище. Воно відігравало роль не лише «Осередку» тепла, а й духовну, згуртовуючи навколо себе. Родинне вогнище було в центрі численних обрядів, родинних вірувань, звичаїв.
Сволок в Україні завжди символізував міцність оселі і ним завжди пишалися. Травневе зілля клали на сволок і тримали до другої неділі (Зелених свят). Вірили, що воно оберігає хату від грому й блискавки.
Особливо цікаві символи, які передають космічні уявлення наших далеких предків. Є тут дерево життя, яке єднає небо і землю. На сволоку по обидва боки від групи християнських символів зображувалися жіночі постаті з піднятими руками, риби. Вони вважаються прародичами світу, знаками родючості, володарками вод.
2.Обереги, їх символи.
Ознайомившись із елементами інтер’єру традиційної української хати, із священними знаками та символами, бачимо, що всі вони пов’язані з давніми уявленнями людини про навколишній світ, з різного характеру віруваннями й забобонами.
Оберіг походить від слова Берегиня, тобто оберігає житло, родину,яка там живе. Це первісні люди на скелях малювали малюнки, які складались із умовних знаків-символів, тобто оберегів. Кожен символ має своє значення. Так, горизонтальна лінія означала землю, хвиляста – воду, вогонь зображували у вигляді хреста, а сонце – у вигляді кола, ромба чи квадрата. Свої обереги мали не тільки кожне плем’я, родина, а навіть окрема людина. Це були предмети,які, за віруванням, оберігали від недуг, дикого звіра, блискавок, ворога, неврожаю. Оберіг всиляв віру у власні сили, заспокоював, робив людину впевненою в критичних ситуаціях.
Сьогодні ми також велику увагу приділяємо оберегам. Це можуть бути підкови на щастя, різної форми обереги із сухої трави, на яку наклеєні орнаменти з насіння рослин, листочки.
Виготовляють, як правило, такі обереги з трави осоки. Формують з неї віяло. Розправляють його на твердій основі і змащують клеєм із борошна ( на 1 стакан холодної води 2-3 столові ложки борошна). Потім кладуть його під вантаж, щоб надати плоскої форми. На віяло починаючи з низу, наклеюють клеєм ПВА різні орнаменти з половинок квасолі, гороху, кукурудзи тощо. Роботу закінчують зверху. Там приклеюють невеличкий образок, або викладають з насіння підкову.
У народі існує повітря, що часник, перець, вироби із солоного тіста відганяють від оселі нечисту силу, біду і нещастя, підтримують здоров’я.
Колоски пшениці та жита символізують достаток. Хліб – добробут; гречка – силу, теплоту подружніх стосунків, оберігає від зради;
Кукурудза – взаєморозуміння благополуччя, єдність і згоду в сім’ї;
Пшоно – багатство у сім’ї;
Горох – міцне здоров’я;
Льон – материнська любов та вірність;
Насіння соняшника – символізує дітей у домі, тепло,радість, добро;
Мак – оберігає від поганого ока;
Квасоля – початок родоводу і його продовження;
Мішок символізує багатство;
Полотно – щастя в домі;
Ложка – достаток у домі, годувальниця сім’ї;
Любисток – вірність;
Безсмертник – довголіття;
Трав’ямний віночок – удачу.
         Скориставшись різними насінинами, знаючи їх символіку, ми самі можемо виготовляти обереги, які будуть допомагати вам жити в мирі, бути щасливими та здоровими.
Практична робота: Виготовлення оберегу.
Матеріали та інструменти : картон, насіння та квіти різних рослин, клей з муки.
3. Оформлення аплікації, догляд  за роботами.
Керівник гуртка: Важливо не тільки створити картину, алей акуратно і правильно її оформити, тобто зробити паспарту і окантувати.
Необхідно готову картину поставити під скло або прозору плівку, аби вона постояла кілька днів. Роботу оглядають, вносять пеані корективи, кольорові плями, деякі деталі.
Облямувальним  матеріалом може бути білий або кольоровий папір, обгортковий папір, який особливо підходить для панно із квітів. Колір облямівки повинен відповідати кольору паспорту.
Для облямівки нарізають смужки паперу довжиною 3-4 см, потім на відстані 4-5мм від краю тупою стороною ножа витискають лінію загину. Клеєм ПВА (або казеїновим) змащують довгий край скла, смужку паперу накладають на нього і добре притирають ножем. Після приклеювання картину перевертають і облямівка приклеюється до задньої стінки. У таким же спосіб обклеюються й інші сторони.
Волокна паперу, як і тканини, мають поздовжнє й поперечне розміщення. Нарізати смужки слід у поздовжньому напрямку, інакше вони будуть витягуватися і надірвати папір, він краще рветься у поздовжньому напрямку.
Скло можна замінити поліетиленовою або целофановою плівкою. Щоб плівка не зморщувалась і завжди була натягнута, її закріплююять у спеціально виготовленій рамці.
Із картону вирізають рамку, внутрішні розміри менші, ніж «полотно» картини,приблизно на 2см. Внутрішні краї рамки обклеюють смужками паперу завширшки 3см. Далі на аркуш білого паперу, довший на 2-3 см більше, ніж картонна рамка, наносять контур рамки. По внутрішньому контуру наклеюють клеєм спочатку поліетиленову плівку, а потім викройку з білого паперу так, щоб внутрішній край співали.
Паспарту найбільш потрібне для пейзажу, портрету, для панно із квітів його можна не робити. Колір паспарту повинен відповідати загальному тону картини, не затемняти й не відволікати на себе уваги, мати спокійний неяскравий відтінок.
4. Практична робота. Виготовлення паспарту.
Матеріали та інструменти: картон, білий і кольоровий папір. Клей ПВА, олівець, лінійка, різці, скло.
ІІІ. Підсумки заняття.

Автор розробки заняття - Наталія Євенко, керівник гуртків декоративно-ужиткового напряму
 


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: