шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Іду до Шевченка

Іду до Шевченка
Я іду до Шевченка, щоб зазирнути в свою душу. Знайти все темне, чорне і спалити його подумки. Воно не потрібне, воно заважає увійти у весняний світ шевченківських чар.
Я іду до Шевченка. Від проміння яскравого сонця моя душа перетворюється на легку хмаринку, а потім благородним дощем проливається на землю. І там, де падає краплина такого дощу, виростає весняна квітка.
Над моїм Шевченком буяють весняні квіти. Вони виросли тому, що не одне покоління людей зуміло звільнитися від злих зимових снів, прозріти, піднятись на щабель угору, до світла, до сонця, до майбутнього. А значить і до Шевченка.
Після стількох століть поневіряння ми шукаємо свій шлях. До правди і справедливості і до Шевченка. На цьому шляху ми вічні подорожні. Не схибимо ж, не зрадимо ж собі!

Могутній Петербург окутаний снігами.
Маленька комірчина в Академії мистецтв.
В ній за столом з гіркущими думками
Сидить змарнілий від хвороб поет.

Розміщено: 10-03-2016, 08:19      Читати повністю

Родом з пісні (до дня народження Наталії Багмут)

Родом з пісні (до дня народження Наталії Багмут)
Найрадісніші у неї хвилини — на сцені, коли вона залишається наодинці зі свою піснею. Я це одразу помітив, коли був глядачем її виступу. Бадьора, енергійна, темпераментна, вона увесь свій артистичний запал віддавала глядачам. Люди в залі переймалися тим, що хвилювало чарівну співачку тієї миті. А потім нагороджували її вдячними усмішками, гучними оплесками, квітами...
Наша землячка Наталія Андріївна Багмут родом з пісні.
Від батька у спадок їй дістався музичний хист, від матері агронома — любов до землі, працьовитість. Вона рано почала співати на сцені Лосинівського будинку культури, а перші ліричні рядки лягли на папір, коли дівчині було чотирнадцять років. Після закінчення середньої та музичної шкіл життєва дорога повела Наталію Андріївну до Чернівецького музичного училища, де навчалася режисерській та вокальній майстерності. Першим місцем роботи був дитячий садок, в якому вона працювала музичним керівником. Згодом закінчила Київський національний університет культури і мистецтв. Більше десяти років віддала педагогічній та організаторській діяльності в Броварському будинку дитячої та юнацької творчості.
Не злічити тих концертів, фестивалів,конкурсів у вирі творчого життя нашої землячки. Популярними на Київщині стали її пісні:
«Віночок», «Під вільним небом України», «Щасливе дитинство», «Вишиванка», «У маминому дворику», «Країна щастя», «Ми з київського краю» та багато інших.

Розміщено: 23-02-2016, 11:37      Читати повністю

Як народилася українська мова

Як народилася українська мова
Було те в давні-предавні часи. Нестор літописець цю історію описує так. Плив вгору Дніпром проповідник християнства апостол Андрій. Плив він плив, та й прибув до мальовничих київських гір. І передрік, що тут постане велике християнське місто з багатьма церквами.
Що було далі - уже ніхто не знає. Хоча, задіявши уяву, можна домислити таку картину.
Так от, тільки зробив провіщення апостол Андрій, як раптом пролетіло над його головою якесь створіння і голосно прокричало: «Р -у-у-у-сь“.
Прислухався святий мандрівник і вирішив подорожувати далі. Ось тоді і виникла перед його очима райська країна.
Там росли кущі, на яких висіли червоні ягоди. Хай зветься цей кущ, промовив апостол Андрій, калина. Далі він побачив дуже багато пахучих квітів, зелені дерева, маленьке джерельце з кришталевою водою, яке мужньо пробивалася крізь землю. Ще апостол Андрій побачив багато птахів, але двох він запам'ятав на все життя.Ті дивні птахи були жайворонок і соловейко. Жайворонок був у небі, а соловейко в гаю, але їхній спів зливався золотими трелями.
І вирішив апостол Андрій в цих місцях заснувати велику і могутню державу, яку назвав — Русь.

Розміщено: 23-02-2016, 11:33      Читати повністю

Українська мова і пори року

Українська мова і пори року
Наша мова така ж різнобарвна, як і пори року.
Ось пробудилася від зимової сплячки весна. Разом з нею і мова наша ожила. Разом з вітром розчісує коси берізкам. А тим часом все птаство не може нею налюбуватися. Співає, цвірінчить, заливається на всі сторони: вродлива, чарівна, прекрасна, духмяна, барвиста. Дятел на вербі барабанив дробом. Зачув таку хвалу мові і сам додав: «Блакитна, тепла!». І метелик його захоплення підхватив, поніс його захоплення на луги, промовляючи: «Квіткова, бузкова, срібляста, зеленолиста!» Сонечко і те не стрималося:
”Яка ти сонячна, - каже в натхненні, - ясноока, промениста!”
Наша мова і сама незчулася, як перетворилася на весняний дощик, барвистий килим з квітів, духмяне зело, мелодійну пісню жайворонка, невгамовний серпанок. І несе її стокрила весна над прозорими лісами, колосистими полями, в бездонному небі.
Так потрапляє красуня-мова в літо. А літо-літечко дивиться на неї, і свої кольори та відтіки їй до ніс простилає. Яка ж ти щедра, моя любко!- співає мові гімн Літо. Яка плодюча, оксамитова, жовтогаряча, соковита, запашна, пурпурова.

Розміщено: 23-02-2016, 11:27      Читати повністю

Любов Забашта Моя ти мово...

Любов Забашта                        Моя ти мово...
Любов Василівна Забашта — поетеса, драматург, прозаїк — народилася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. Уперше вірші Любові Забашти були надруковані в газеті «Правда Прилуччини» (1935).
Свого часу, в середині 1930-х років, майбутню поетесу підтримав П. Г. Тичина, що окрилило дівчину. На обласній нараді молодих літераторів у Чернігові виступала і сімнадцятирічна Люба. Вона читала вірші про квіти і дівочі мрії. Це було доволі несподівано, оскільки переважно тодішні початківці присвячували свої поезії розвитку сільського господарства і промисловості, ударництву. Але Павло Григорович, який був почесним гостем наради, похвалив молоду авторку і сказав, що від квітів не треба відвертатися і варто вміти бачити красу природи.
Після закінчення школи Л. Забашта навчалася в Одеському водному інституті, потім працювала інженером-кораблебудівником.
Поетеса наполегливо готувала свою першу збірку, але почалася війна, тому і не вдалося її видати. У роки війни Любові Василівні довелося пережити трагічні й тяжкі випробування (загинув чоловік, з яким прожила всього рік).

Розміщено: 16-02-2016, 13:26      Читати повністю

Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: