шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Про поетесу із Сального

Відомий письменник Юрій Винничук вкотре подивував читачів новою книгою, що увібрала в себе зразки літературної казки ХІХ сторіччя – «Казка про Сонце та його сина». Ця книга стала другою у серії Літературної агенції «Піраміда» «Піраміда казок», упорядником якої є автор.
Юрій Винничук повертає до життя у літературі несправедливо призабутих письменників та казкарів, твори яких публікували за їхнього життя в рідкісних українських журналах XIX сторіччя.
«Казка про Сонце та його сина» містить 41 твір 26 авторів, серед яких і
твір нашої землячки Одарки Романової.
Хто ж вона і що вагомого зробила для розвитку української літератури?
У своїй праці "З останніх десятиліть XIX віку" І.Я.Франко схвально відгукнувся про творчість Одарки Романової, вмістив її поезії в антології "Акорди" (1903 рік). Видавець, відомий український поет Олексій Коваленко подав її вірші у добірці творів Одарки Романової в "Українській музі" (1909 рік). Через десятки років ім’я Одарки Романової з’явилося в третьому томі "Антології української поезії". У стислій біографічній довідці упорядники написали: "Дати народження і смерті невідомі".
Нема про неї жодної статті в "Українській Радянській Енциклопедії", нема згадки в "Історії української літератури" у восьми томах.
Невже, крім збірки "Пісні, думки, легенди", виданої у Києві в 1896 році, нічого більше не залишила вона в літературі? Ні, це зовсім не так.
Розповідь почну з вірша « Літняя нічка».Йшов 1887 рік, Після довгої дороги з Києва у рідне село Сальне на Чернігівщину Одарка Романова приїхала майже під вечір. Хоч була стомлена, заснути ніяк не могла. Молоду вродливу жінку обминав сон, непокоїли давні спогади - то радісні, то сумні...
Згадалось перше побачення зі ставним чорнобровим паничем, що приїхав на літні канікули до своєї тітки. Побачила його на вечорницях. Дуже гарно співав, хвацько танцював. Дівчата не зводили з нього очей. Але тільки її запросив прийти до ставка, до двох розлогих верб та калинового куща. На побачення взяла пучечок прохолодної м’яти, бо ж бабуся розповідала: якщо юнак візьме в дарунок від дівчини м’яту, то вже ніколи її не забуде.
Було ще кілька побачень, але через кілька днів панич поїхав, не попрощавшись, не залишивши адреси. Одарка тяжко переживала зраду. Перша їхня ніч була і таємничою, і чарівною, і водночас лукавою...
Через кілька років вірш "Літня ніч" вихлюпнувся з її чутливої душі і увібрав у себе два протилежні почуття - ніжний ліричний спомин і гіркоту розчарувань.
У вірші Одарка Романова постає мрійливою, з тонким переживанням людиною, чутливою до краси, схильною до філософської думки про сенс життя.
Неповторна пейзажна мініатюра не зникла безслідно. Вона витримала пере-вірку часом, стала прекрасною пісенною перлиною і назавжди увійшла до золотої музичної скарбниці українського народу.Її виконують численні колективи. Народні артистки України, а бандуристки Криворотові недавно записали її на диск.
Власне з цієї поезії і почалася справжня поетична творчість Одарки Романової.

Нічко лукавая,
Нічко цікавая.
Нащо людей
чарувать?
Квітами віяла,
Зорями сіяла...
Як тії зорі достать?
Їх не спіймаємо,
Нічку спитаємо:
Що вона
людям дала?
Мрією новою
Пісню чудовую,
Наче отруту, влила.
Ні, не отрутою -
М’ятою, рутою
Віяла нічка в вікно...
Спать не хотілося,
Серцю приснилося
Все, що минуло
давно.

Народилася Одарка Романова 18 березня 1853 року в селі Сальне Ніжинського повіту на Чернігівщині в інтелігентній родині, що дуже любила українські народні пісні.
Поетична стихія обворожувала душу юнки, романтизувала її натуру.
Вона була у близьких взаєминах з родинами Старицьких, Лисенків, Косачів.
Незрадлива віра в поетичне слово привела її до Києва, де у кінці 80-х років згуртувалася громадка письменників під назвою « Плеяда» переважно зі студентської молоді. Це не було правильно зорганізоване товариство, не мало воно ні виробленого статуту або програми, ні грошових фондів.
Щотижня у визначений згори день сходилася ця громадка в композитора Миколи Лисенка. Тут читали автори свої нові твори й переклади, тут же вони й обговорювалися, складалися проекти нових літературних робіт; усе, що готувалося до друку, звичайно, відсилалося до львівських часописів, до «Зорі», а потім і до «Правди», як вона стала виходити. Тут же Лисенко знайомив присутніх із своїми новими композиціями. Відвідували ці зібрання, звичайно, всі з молодих письменників, хто на той час перебував у Києві: Леся Українка, Сергій Шелухин, Максим Славинський, Михайло Обачний (Косач), Людмила Старицька, часом і Олена Пчілка й кілька інших. Як хороше, як природньо відчувала себе Одарка в цьому середовищі однодумців !
У листі до матері від 12 (24) грудня 1893 р. Леся Українка згадує: « Романова читала нам своє нове оповідання під назвою «Акула» («акула» – се єсть деморалізована актриса, що псує життя чесним людям), оповідання се дуже гарне ».
Ці літературні зустрічі мали важливе не тільки естетичне,а й пізнавальне значення для нашої землячки. Саме від Лесі Українки вона познайомилася з методикою записування творів уснопоетичної творчості, яка оновила її.
Одарка стала ретельною фольклористкою, гідною продовжувачкою традицій великої дочки Прометея.
Деякі із записаних нею казок, загадок, народних ігор друкувалися в «Молодій Україні». Навіть писати почала О. Романова «під враженням різних переказів бабів» (за свідченням доньки письменниці). На сюжети народних легенд вона написала твори у віршованій формі «Як у нас на селі появились знахарі», «Перепет і Перепетиха», «Легенда про Чорногуза», використала казкові образи у віршах «Весілля Мороза» і «Сватання Мороза», сама створила казки для дітей за фольклорними взірцями «Черствий пиріжок», «Про те, як Петро Петрович Золоте пір'ячко з Квочкою Кукуріківною та Котиком-Буркотиком на село мандрували»
У творчості нашої землячки фольклористика набула бурхливого розвитку. Вона стала тим великим астральним тілом, під світлом якого, навіть уже зниклого за видноколом небуття, зрощувалися високохудожні квіти в її літературному саду.


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: