шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Популярні новини

Чи не дива зі мною коїлися? (образок)

Я крильцями охоплювала луг і кружляла в його квіткових килимах.. Пам'ятаю: сміялося сонце. Зливало з неба розсипи співучого срібла. На небі з'влялись незримі струни, вони дзвеніли, співали.
Чи не дива зі мною коїлися?
Моє око підмічало все. Як колосся стрічалося з сонцем...Як з- поміж листя грали сніжно- білі, золотаві та червонощокі яблука, сміялися до сонця і випробовували дитячий терпець.
Чи ж мислиме робилося зі мною?
Моя юна свідомість контролювала всі городні таємниці, що ховались у стеблах, листях, чутливих вусиках, гудинні, цвіті, розмаїтті запахів...І коли сиділа на пелюстці соняха, пильно дивилася вниз, щоб осягнути живу рослину, бо вона справді таки жива...
Уже тоді я відчувала, що все те відбувалося наче не зі мною. І що все те наче на іншій планеті. А ще прийшло розуміння, що без усього цього не мислиме справжнє життя..
Дитя з сачком. З голубінню в очах. З жестами і мімікою вродженого мисливця хоче впіймати мене.
- Навіщо я тобі?
Рятував випадок.
Чистий прозорий струмінь вітру підхопив мене. Ніс стрімголов. І все навкруги пахло димами та вітрами мандрівки, рідними полями.
Шуліка в небі- відвага! А жайвір над полем-доброта. Чуйність - це голубка. Дятел-сила волі. Іволга- хтось» « зривається». А сорока-крадіжка.
Чи мислиме я творила?
Сиділа на сонячних промінцях. Сміялася, бадьорилася, перебирала їх крильцями.
- Скажіть, що втієте завтра?
Сміялися сонячні пустуни:
- Навіщо завтра? Глянь в сьогодні.
Здіймався тоді легким вихором чаклун-вітер і ховався в дрімучих лісах, несучи мене за собою.
Чи не тоді вирвалось на світ моє крилате з сумом:
Ну чому так? Ти любиш- тебе ні. Ти світло даруєш- в сутінках кружляєш.

Юля Лосинівська, член літературної студії


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: