шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Популярні новини

Українська мова і пори року

Наша мова така ж різнобарвна, як і пори року.
Ось пробудилася від зимової сплячки весна. Разом з нею і мова наша ожила. Разом з вітром розчісує коси берізкам. А тим часом все птаство не може нею налюбуватися. Співає, цвірінчить, заливається на всі сторони: вродлива, чарівна, прекрасна, духмяна, барвиста. Дятел на вербі барабанив дробом. Зачув таку хвалу мові і сам додав: «Блакитна, тепла!». І метелик його захоплення підхопив, поніс на луги, промовляючи: «Квіткова, бузкова, срібляста, зеленолиста!» Сонечко і те не стрималося: ”Яка ти сонячна, - каже в натхненні, - ясноока, промениста!”
Наша мова і сама незчулася, як перетворилася на весняний дощик, барвистий килим з квітів, духмяне зело, мелодійну пісню жайворонка, невгамовний серпанок.
І несе її стокрила весна над прозорими лісами, колосистими полями, в бездонному небі.
Так потрапляє красуня-мова в літо. А літо-літечко дивиться на неї, і свої кольори та відтіки їй до ніг простилає. Яка ж ти щедра, моя любко!- співає мові гімн Літо. Яка плодюча, оксамитова, жовтогаряча, соковита, запашна, пурпурова. Будеш мені за сестричку молодшу. Ходять літо з мовою разом. Розглядають пружні колосся, соковиті трави, ніжні листочки. Прислухаються до дзюркітливого струмочка в гаю, граються з вітром-пустунцем, вдихають на повні груди духмяне повітря, відпочивають на квітучій ковдрі. Бачать вони, як сонечко прокидається, як грає вітер у кронах дерев, як танцюють хмаринки, наливаються різними кольорами намистинки ягід.
І непомітно наша чарівна мова перетворюється на хмаринки-пушинки, квіточки-зірочки, грайливі променисті зайчики, веселуни-струмочки...
А земля готує нашій мові вже нову мандрівку — тепер в осінь. І летить наша мова на срібних павутинках повз замріяні дерева. А ті промовляють до неї: “Золота, багрянолиста, яскрава, срібноголоса, золотокоса”. Неспокійне курликання з неба доносить до неї: “Прозора, усміхнена, чарівна”. Навіть сонячний зайчик не втримався, каже: “ Яка ж ти мелодійна, таємнича!”. І бачить наша мова, як осінь-трудівниця ліс у казку перетворює, листочки у барвисті метелики, бризки у сонячні зайчики. Ліс-казкар, дуб-красень, вітер-чарівник, берізки-подружки — всі гомонять до неї. Величають її красу.
А мова наша на промінчиках-ниточках виграє. Раптом, що це? На очах у нашої красуні заснули дерева, ліс. Вітруган заревів. Затанцювали в повітрі сніжинки, задзвеніли. Бачать, що мова наша розгубилася, іскристо почали співати їй зимову пісеньку. А тим часом Морозенко сковує землю, одягає дерева в білосніжні шуби. І зовсім несподівано поряд з нашою мовою виростає Дід Мороз. “Яка ти холодна, скрипуча, колюча, сердита, - озивається до нашої небоги,- звикай і до нашого норову.
Мова раптом зібралася з силами, стрепенулася і сама підхопила пісеньку сніжинок.
Ось так з року в рік мандрує наша мова порами року. А ті нею захоплюються, співають на її честь пісні і радо вітають її появу у своїх володіннях.

Юля Лосинівська


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: