шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Популярні новини

Історія одного пса

Він був уже далеко. Із звичайного, природнього середовища його вирвали. Холодно, без сентиментів.
Кинули грубо в мішок. Зав'язали його, щоб раптом без несподіванок. А потім була темінь, тіснява, відчуття розбитої дороги і його сльози.
Він розумів: вчинили з ним - несправедливо. Такого ніколи не могло бути. Не заслужив. Але так сталося. І ось брудний мішок..Злі думки...І...сльози.
Він пам' ятав: дорога була довгою. Чого тоді не передумав. Був злий і на них і на самого себе. Але що вже вдієш. Сталося так, як мусилося статися. І тільки духота і пилюга, що нестерпно осідала на зубах та відчай не давали спокою.
Зупинилася на мить машина, невідомий розв'язав мішок, і він знову побачив білий світ.
Браток, - тільки й почув,- мені шкода!.
Машина продовжила рух, а він лишився тут, в чагарниках.
З тих пір почалися його вічні митарства. Мучив голод і холод. Сумління. Чому все так сталося? Невже заслужив? А ще вчувалося оте кляте: браток, мені шкода...
Щоб не було, треба триматися. Я ще можу багато чого. Мене просто не дооцінили. Поквапились. Буває й таке. А я докажу. Я зумію.
Ці думки роїлися в його голові, коли лазив по смітниках, винюхуючи яке- небудь їство. Коли бродив по полях, збираючи в тіло колючки і будяки. Коли від холоду цокав зубами у злі холодні ночі. Якась віра в життя керувала ним, змушувала жити.
І ось одного разу його осенила думка: а що, коли почати життя з чистого листка. Найнятися до якоїсь тітки чи дядька. І спробувати, як і колись, вірою і правдою служити . Мо хтось і оцінить цей порив?!
Так думаючи, спробував. І пошкодував. Бездушний світ нагадав про себе. Від побоїв на морді , на спині довго відходив і думками, і фізично.
То як же бути? Невже ось так і помирати?
І знову безпутнє, пусте життя. Тяжкі будні . Існування на межі виживання.
А одного разу, пізньою осінню, він приліг в якомусь дуплі і заснув. Снилося йому, як повернувся додому. Був він такий радий і такий збуджений. Він був в іншому світі, в самому пеклі. І раптом - дома.
На рідному подвір'ї він просто ліг на зелену траву, а потім підвівся і його сльози лилися на землю від щастя.
Вся колишня родина зійшлася, щоб глянути на нього. Хто ж буде сміятися з нього? І чи не вироком їм така розлука.
- Ну що я ось без цієї землі, без цих людей. Сонця, неба,- вирвалося із його грудей з дупла.
І він проснувся. Огледівся навкруги. Прислухався. Витягнув носа по вітру. Спроквола підвівся і кудись зник у темряві.


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: