шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Відважний ватажок партизанів

Відважний ватажок партизанів
Михайло Іванович Стратілат- родом з Лосинівки. Його батько, Іван Стратілат, старий член партії, прославив себе партизанськими діями ще в громадянську війну, за мирного часу був зразком у праці для багатьох. Його син Михайло після служби в Червоній Армії приїхав до Носівського району, спочатку був пропагандистом, потім став секретарем райкому. Район випав Михайлу Івановичу не легкий, а по правді - один з найвідсталіших в області, та Стратілат не підупав духом. Район поступово почав виходити з прориву. Факт показовий: син комуніста-партизана громадянської багато корисного успадкував від батька.
Коли чобіт загарбника ступив на рідну землю, енергійний, рішучий і послідовний у всьому, наш земляк очолив Носівський підпільний райком партії.
Завжди зібраний, невтомний і наполегливий, Михайло Стратілат зумів об'єднати навколо себе, як і сам, енергійних людей, уміло розставив їх на вирішальні ділянки. Ворог вступив на територію району. Комуністи-підпільники та їхній вожак не розгубилися.
Носівський район розташований на відстані двох годин їзди поїздом до Києва і за сорок кілометрів — од Ніжина, де фашисти завжди тримали великі сили. З цього можна собі уявити , в яких складних умовах доводилося діяти носівським партизанам. А ворог у тутешніх місцях не мав спокійного життя: партизани

Розміщено: 20-05-2016, 07:01      Читати повністю

Подвиг земляка

Подвиг земляка
Герої Великої Вітчизняної війни...Вдивляюся в їхні обличчя. І раптом ловлю себе на думці, що для них майбутнє- це ми. Ні, не ми їх, а вони нас намагаються розглядати через сіре дзеркало фотознімків, крізь пласт 70 років, зрозуміти намагаються, чи такі ми, як вони мріяли, чи за таке майбутнє вони проливали кров, чи заради такого майбутнього залишали любов і дах над головою?
Павло Іванович Гавриш- один з них. Уродженець Вікторівки, він певний час проживав в Лосинівці, закінчував місцеву школу. У двадцять два роки пішов служити в армію. Початок війни зустрів молодим офіцером. З 1942 року - член КПРС. Бив ворога на Центральному, а потім на Білоруському фронтах.
Визволення України...
Сапери батальйону, в якому був заступником командира батальйону П.І.Гавриш

Розміщено: 20-05-2016, 06:54      Читати повністю

Чорнобильська трагедія. Чорне вогнище скорботи і пам'яті

Чорнобильська трагедія. Чорне вогнище скорботи і пам'яті
Сьогодні, 26 квітня, лосинівці відзначили трагічну дату — 30 річчя від дня Чорнобильської трагедії. Зійшлися до Пам'ятного знака, щоб згадати найстрашнішу катастрофу ХХ-го століття – аварію на Чорнобильській АЕС та висловити свою безмірну вдячність героям-лосинівцям, які брали участь у ліквідації наслідків чорнобильської трагедії.
Чорною плямою на нашій блакитній планеті стала Чорнобильська катастрофа. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом не відомої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління.
На квітучій українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

Розміщено: 26-04-2016, 11:30      Читати повністю

Голодомор 1932-1933 років. Свідчить очевидець трагедії

Голодомор 1932-1933 років. Свідчить очевидець трагедії
ГАВРИША Миколи Юхимовича, 1926 р. народження (м. Київ)
Я, Гавриш Микола Юхимович, народився в квітні місяці 1926 року в  с.Лосинівці тепер Ніжинського р-ну Чернігівської області, на Столипінських хуторах вблизі с.Садове в сім’ї селянина з 7 чоловік, працювали на землі до 7 га. Добре пам’ятаю голодомор 1932–1933 років. Мені тоді було 6–7 років,
ходив вже до школи в недалеке, за 3 км, село Вікторівку. Ми жили в той час дуже бідно, ходив до школи в рваному сестриному в квітках пальтечку та валяночках, з маленькою сумкою з домашнього тканого білого полотна, що пошила мати, за плечима. Йдучи до школи, бачив, як лежали
мертві і напівмертві люди в старому порваному одязі з обмотаними тряпками ногами. Повмирали голодні і напівбосі від голоду. Їх підбирали підводами
з сільради і вивозили в загальну яму до кладовища. Неподалік від нас з голоду вимерла сім’я з 7 чоловік. Це – Костянтин Картопмен з сім’єю. В нього спецбригада з сільради забрала всі продукти й худобу за те, що не виконав в третій раз продналога, бо вже нічого було відвозить. В нас від голоду (жив окремо) помер дід – Гавриш Сергій Оврамович, також померла тьотя, Гавриш Ганна Сергіївна. А в моєї старшої сестри Марфи померла від голоду дитина 1-го року, а їх сім’я роз’їхалася, покинули пусту хату, як говорили, пішли по білому світу, втікаючи від голоду.

Розміщено: 22-04-2016, 12:50      Читати повністю

У боротьбі з атомним лихом

У боротьбі з атомним лихом
26 квітня 1986 року увесь світ вперше зустрівся з невидимим ворогом — неприборканим атомом. Невидима загроза стрімко розширила територію пагубного впливу, сіючи смерть та невиліковні хвороби. Тоді Батьківщина (Радянський Союз) закликала своїх кращих синів на поміч. Серед перших мобілізованих був і лосинівчанин Петро Литовченко.
Народився Петро Павлович в селянській родині. Служив у збройних силах. Після служби одружився. Працював у Лосинівському відділенні облсільгосптехніка шофером. Трудова книжка героя має єдиний запис про місце роботи, а списана відзнаками та подяками керівництва.
Трудові звершення зруйнувало чорнобильське лихо. Збір відбувся миттєво. Перервавши на півдорозі черговий рейс, шофера Литовченка пересадили до мобілізаційного автобуса, дали годину для збору.

Розміщено: 18-04-2016, 13:20      Читати повністю

Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: