шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Популярні новини

Згадаймо їх поіменно

Лосинівці шанують своїх визволителів.Їх імена внесені у вічну книгу пам'яті селища. Вони передаються з покоління в покоління.Не підлягають забуттю.
Що ріднить ці прізвища?Дві дати- чи не найголовніші у їхньому житті.Перша- початок війни.Друга- її кінець.
Всі наші ветерани-односельці були воїнами першої лінії оборони і наступу, зранені, контужені, на межі життя і смерті.Чого вони хотіли в тому пеклі? Одного- перемоги.Пригадайте Довженкове: « Перемога!Ще удар, ще удар! Хапайте перемогу! Держіть її, обіймайте! Ось вона красуня!Слава, і честь, і горді спогади на все життя!»Цей заклик жив у свідомості усієї країни.Творив подвиг.
Травень 1945-го.Над рейхстагом уже майорить червоне полотнище.Але бої за Берлін ще тривають.Довкола свистять кулі, з шипінням сиплються осколки.Та передчуттям кінця війни жили всі воїни. Наші земляки в тому ж числі.
Чого хотіли тоді вони ?Про що мріяли серед тисяч солдатів, офіцерів, генералів, усміхнених облич, знайомих і незнайомих,що поздоровляли один одного з Перемогою? Вони просто зітхнули вільно, з полегкістю й відчуттям запаху бузку, хоч довкола ще диміли згарища і руїни, благали небо: « Це не повинно повторитися ніколи».
Коли ж справжня весна остаточно перемогла, вони повернулися додому.Не для безтурботного життя.Та й з почестями їх ніхто не зустрічав.Лише обезсилене і зруйноване містечко чекало на їх мозолясті руки.
Вони закачали рукава і взялися до праці. Так у трудових буднях піднімались з колін до великої держави.
Наші земляки- фронтовики увійшли в історію як покоління переможців.А потім мирною працею утверджували це велике завоювання.
Пам'ятаймо ж їх!

Абдулін Менхлихан Абдулович(марієць.Рік нар.- 1916)-кавалер трьох орденів Червоної зірки і п'яти медалей.
Авраменко Федір Пилипович( рік нар.-1907)-кавалер ордена Вітчизняної війни 2 ст. і чотирьох медалей.
Баран Петро Трохимович( рік нар.-1901)-кавалер ордена Червоної Зірки і трьох медалей.
Біда Єфим Васильович( рік нар.- 1912)- кавалер ордена Червоної Зірки і шести медалей.
Бондар Іван Петрович( рік нар.-1925)- кавалер орденій Вітчизняної війни 2 ст. , Червоної Зірки та шести медалей.
Боровик Іван Артемович( рік нар.-1921)-кавалер ордена Червоної Зірки, п'яти медалей.
Гнипа Іван Григорович(рік нар.-1924)-кавалер ордена Слави 2 ст., чотирьох медалей.
Гнипа Яків Григорович( рік нар.-1910)- кавалер ордена Слави 3 ст., трьох медалей.
Заболотній Олександр Семенович( рік нар.- 1912)- кавалер ордена Червоної Зірки, шести медалей.
Задорожній Петро Данилович( рік нар.-1923)- кавалер ордена Червоної Зірки і двох медалей.
Залізняк Іван Дем'янович( рік нар.-1917)- кавалер ордена Червоної зірки, п'яти медалей.
Ілляшенко Василь Григорович( рік нар.- 1923)-кавалер ордена Червоної Зірки, семи медалей.
Коваль Афанасій Акимович( рік нар.-1902)-кавалер ордена Червоної Зірки, шести медалей.
Коркішко Марко Павлович( рік нар.-1915)-кавалер ордена Слави, чотирьох медалей.
Кожурін Олександр Миколайович( рік нар.- 1918)- кавалер ордена Червоної Зірки і п'яти медалей.
Костенецький Іван Єгорович( рік нар.-1924) кавалер ордена Слави 3 ст., чотирьох медалей
Крутій Павло Тихонович( рік нар.-1924)- кавалер ордена Червоної Зірки і чотирьох медалей.
Курпач Андрій Тимофійович(рік нар.-1912)- кавалер ордена Червоної зірки, чотирьох медалей.
Кошарний Іван Степанович( рік нар.- 1923)- кавалер ордена Слави 3 ст, трьох медалей.
Коровай Микола Миколайович( рік нар.- 1921)-кавалер ордена Вітчизняної війни і п'яти медалей.
Лаврінець Максим Павлович(рік нар.-1902)- кавалер ордена Трудового Червоного Прапора, трьох медалей.
Литовченко Андрій Тимофійович( рік нар.-1926)- кавалер ордена Червоної Зірки, шістьох медалей.
Лаврінець Микола Власович( рік нар.-1926)- кавалер ордена Червоної зірки, шести медалей.
Набок Василь Григорович-кавалер ордена Червоної Зірки і Слави 3 ст.
Олійник Дмитро Антонович(?)
Олійник Олексій Семенович( рік нар.-1916)- кавалер ордена Червоної Зірки, чотирьох медалей.
Парасюк Петро Трохимович(рік нар.- 1923)-кавалер ордена Червоної Зірки, трьох медалей.
Пасічник Микола Якович( рік нар.1919)-кавалер двох орденів Червоної Зірки і семи медалей.
Петрик Ілля Михайлович( рік нар.-1913)-кавалер ордена Червоної Зірки, семи медалей.
Петрик Кость Антонович( рік нар.- 1906)- кавалер ордена Слави, семи медалей
Парасюк Григорій Павлович( рік нар.- 1914)- кавалер ордена Червоної Зірки, семи медалей.
Петрик Микола Мойсейович(?)
Петрик Павло Соловйович- кавалер ордена Слави 1 ст.
Півень Трохим Йосипович- кавалер ордена Слави.

Покрасьон Григорій Андрійович(?)
Пономаренко Захар Йосипович( рік нар.- 1913)-кавалер ордена Червоної Зірки, чотирьох медалей.
Породько Мефодій Федорович( рік нар.-1915)- кавалер двох орденів Слави, шести медалей.
Постол Андрій Іларіонович( рік нар.- 1917)- кавалер ордена Червоної Зірки, п'яти медалей.
Примак Трохим Васильович( рік нар.- 1897)-кавалер ордена Слави 3 ст., двох медалей.
Приходько Іван Іван Григорович(?)
Приходько Степан Павлович( рік нар.- 1922)- кавалер двох орденів Червоної Зірки, Вітчизняної війни 2 ст., п'яти медалей
Костенецький Сергій Степанович( рык нар.- 1918)- кавалер двох орденів Червоної Зірки, п'яти медалей.
Процан Наум Сергійович( рік нар.-1906)- кавалер ордена Червоної Зірки і чотирьох медалей.
Процан Олексій Федорович-кавалер ордена Червоної зірки.
Руденко Сергій Дмитрович( рік нар.-1925)- кавалер ордена Червоної Зірки і чотирьох медалей.
Сонець Григорій Андрійович( рік нар.-1925) -кавалер ордена Червоної Зірки, трьох медалей.
Стрілець Микола Іванович( рік нар.-1924)-кавалер ордена Червоної Зірки, чотирьох медалей.
Сукач Іван Михайлович( рік нар.- 1924)-кавалер ордена Червоної Зірки, п'яти медалей.
Ткач Андрій Макарович( рік нар.-1924)-кавалер ордена Червоної зірки і трьох медалей.
Ужищенко Микола Степанович(1924)- кавалер ордена Трудового Червоного Прапора.
Чаленко Олексій Якович( рік нар.-1918)-кавалер ордена Слави 3 ст.
Четверик Михайло Пантелеймінович-кавалер ордена Слави.
Шаш Любов Степанівна ( рік нар.-1922)-кавалер ордена Червоної зірки та шести медалей
Шевчун Савелій Сергійович( рік нар.- 1924)-кавалер ордена Червоної Зірки, трьох медалей.
Шекера Олексій Якович-кавалер ордена Червоної Зірки, медалей « За визволення Варшави» « За визволення Берліна»
Шикло Григорій Йосипович( рік нар.- 1920)-кавалер ордена Червоної Зірки, трьох медалей.
Яременко Іван Іванович( рік нар.-1924)-кавалер ордена Слави 3 ст., трьох медалей.
Яринич Микола Федорович( рік нар.-1912)-кавалер ордена Вітчизняної війни 2 ст., шести медалей.
Лосинівці згадують і бойові дороги своїх земляків.
Василь Григорович Ілляшенко.Після закінчення Харківського військового училища молодий лейтенант був тяжко поранений в одному з боїв. Бойові товариші винесли свого командира з поля бою, а люди в білих халатах врятували йому життя. Шістнадцять років Василь Григорович носив під серцем ворожу кулю.У мирний час мужній захисник країни досягнув висот у педагогічній діяльності. Довгий час очолював педколектив Лосинівської школи. За самовіддану працю удостоєний звання « Заслужений учитель України», нагороджений орденом Леніна.
Андрій Тимофійович Литовченко сімнадцятирічним юнаком пішов на фронт. В мирний час прославився трудовими подвигами.Він- уславлений лосинівський хлібороб, кавалер орденів Жовтневої революції, Трудового Червоного прапора, Знак Пошани.
Майор Микола Якович Пасічник був учасником оборони блокадного Ленінграда.Там же починав бити ворога капітан- зв'язківець Ілля Михайлович Петрик .Наш односельчанин бився також з полчищами Паулюса під Сталінградом, звільняв Кенігсберг і Севастополь. У мирний час був досвідченим бригадиром колгоспу « Ленінський шлях» . Батьківщина густо всіяла груди славного трударя урядовими нагородами за мирну працю. Він кавалер орденів Леніна, Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора.
Усе життя Степан Гурійович Верьовка присвятив думам і турботам про інших. Біля трьох десятків років він охороняв здоров'я лосинівців. Як фронтовий хірург, пройшов Степан Гурійович і Велику Вітчизняну війну. Аж поки останній солдат не залікував фронтові рани, майор Верьовка не покидав військовий госпіталь.За мужність і відвагу став кавалером орденів Червоної Зірки . Після Перемоги він знову мирний лікар- терапевт, а потім завідував Лосинівською районною лікарнею.За сумлінну працю удостоєний звання
« Заслужений лікар України», нагороджений орденом Леніна.
Трудова слава Лосинівки пам'ятає й Івана Кириловича Луцмана, передового бригадира тракторної бригади.
У трудовій біографії знаменитого лосинівського хлібороба є одна вагома де- таль. Ще у 1945 році він повернувся з війни і одразу ж прийняв четверту бригаду. Закріпили за ним, знаючи, що справу бере в руки надійний чоловік, який усьому дасть раду і не підведе у скрутну хвилину. І він виправдав надії односельців. Майже третину віку незмінно керував своєю бригадою, долаючи всі негаразди і невзгоди життя. За зразкову працю нагороджений орденом Леніна.
Славний Маршал Великої Вітчизняної війни Георгій Жуков у « Воспомина-ниях и размышлениях » розповідає, як у найтяжчий для захисників Сталінграда час із- за Волги у вирі вибухів та пожеж переправилася 13 гвардійська дивізія генерала Олександра Родимцева і зупинила знахабнілих німецьких вояків, які з усіх сил рвалися, щоб осідлали правий берег ріки. Так от одним із відповідаль- них за додержання армійської дисципліни та порядку на тій пекельній переправі був селянський син, полковий комісар, на той час уже старший лейтенант лосинівчанин Микола Яринич. Він, як живий приклад для солдатів, залишився в бойовому строю до переможного закінчення битви на Волзі.
У складі 91-ої танкової бригади резерву головнокомандування одержав бойове хрещення наш земляк Федір Харлампійович Андрієць в бойовищі танкових армій на Курській дузі, а згодом визволяв Київ. Гриміла тоді столиця битвою визволення. Стогнали танки, підбиті ворожими гарматами.Та вже ніяка фашистська сила не в змозі була зупинити їх стрімкий хід. Йшла наша танкова техніка через дим і полум'я київських вулиць, відкриваючи путь на Хрещатик.
З гордістю генерал Федір Андрієць згадував і операцію по визволенню Білої
Церкви. Уміло спланований, блискавично проведений танковий рейд зненацька застав гітлерівців, змусив їх панічно відступати.
Микола Власович Лаврінець був мобілізований до Червоної Армії у 1943 році. Воював на 1-ому Прибалтійському, а згодом і Білоруському фронтах.Визволяв Прибалтику, Варшаву. Дійшов аж до Берліна.Медалі “ За визволення Риги”, “ За визволення Варшави”, “ За взяття Берліна”,” За перемогу над Німеччиною”, “ За відвагу”, “ За бойові заслуги”, якими був нагороджений, свідчать саме про це. Гордістю проймався ветеран, коли згадував свою 82 Ярцевську Червонопрапорну дивізію, яку за успішні бої з фашистами нагороджено орденом Суворова і Кутузова. Розповідав ветеран, що в Єкатеринбурзі був музей фронтового шляху цього військового з'єднання.В музеї знаходилися і його, Миколи Власовича, фото і біографія.
Любов Степанівна Шаш воювала у складі відділу контрозвідки “ Смерч” 48 армії 3 Білоруського фронту.Ця смілива, рішуча, розсудлива дівчина не раз виконувала важливі завдання командування.
Іван Дем'янович Залізняк пройшов війну з першого до останнього дня. Воював на 2 Білоруському фронті. У званні сержант був командиром гармати. Закінчив Севастопольське військове училище, був направлений командиром вогневого взводу на 3 Білоруський фронт.Штурмував Кенісберг.
Артилерист- зенітник Олександр Скрипка збивав літаки під Сталінградом, на Курській дузі, у Корсунь- Шевченківській битві.За мужність нагороджений двома орденами Слави, трьома — Червоної Зірки, медалями “ За оборону Сталінграда”, “ За визволення Варшави”, “ За перемогу над Німеччиною”.

Згадаймо їх поіменно
Згадаймо їх поіменно


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: