шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Популярні новини

До 390-річчя від першої згадки про Лосинівку

Я не був на льодовику Федченка, звідки, кажуть, можна сягнути до самого Всевишнього, не чув завивань снігових заметілей на острові Шпіцберген. До
мого слуху не доносився тонкий поспів пісків пустелі Каракум. Зате я відчуваю сповнену музики й квіткових пахощів любу серцю Лосинівку.
Ця земля особлива. Вона родюча і щедра, привітна і життєдайна... Скількома епітетами можна ще супроводжувати розповідь про неї?!
Тут споконвіків не давали сильним губити слабких, годували і поїли всіх, хто приходив з добрими намірами. Тут гостинність вважається за першу
доброчинність. Тут шанують старших себе, як батьків, а молодших- як братів.
Я жую лосинівську пухку паляницю, п'ю її молочні соки, вмиваюся її росою, втираюся її рушниками, дивлюся в її небесні дзеркала, слухаю її дзвони. Вона вже давно стала мені лагідною матінкою, любою сестрою.
Тож хочу зізнатися в любові до неї, поцілувати її тисячолітні натруджені чорні мозолясті руки, якими вона нас усіх, лосинівців, усиновила і удочерила.
Історія - душа селища. В ній живе краса і велич далеких поколінь, їхні нетлінні діяння, матеріальна і духовна культура.
Селище вперше озвалося ще в сиві віки - скіфським курганом, давньоруським поселенням. Чи не тут початок золотої нитки, яка єднає минуле з сучасним?
Ніби з- за хмарних висот з'являється до мене незвичайний характерник ( так називали в наших краях добрих чародіїв), помічник і захисник усіх чесних людей - козак Лось. З діда- прадіда розповідають, що ще за тих часів, як татари плюндрували українську землю, мужній відчайдух поселився на хуторі, який згодом і назвали на його честь - Лосинівка. Невдовзі і церкву Святої Покрови збудував тут. Воно, мабуть, таки щось і було, раз легенда та дійшла аж до нашого покоління.
Магічна краса і багаство Лосинівки не раз оберталися горем для його людей, бо, на жаль, як пише літопис Самовидця, не обійшло її смертельне залізо лютих татар.
Лосинівчани чинили опір самодержавству, гартувались у класовій боротьбі за соціальну справедливість, перенесли голодні 1932- 33 рр., зводили на ноги нове колгоспне життя.
Ворожа навала обірвала мрії, плани, творчу працю жителів містечка. 987 з них пішли на фронти війни. Захищали Москву, били ворога в окопах Сталінграда, громили його на Курській дузі. Потім визволяли Україну, Європу, брали Берлін. 350 моїх односельців стали кавалерами бойових орденів і медалей.
Славною сторінкою історії Лосинівки є діяльність підпілля, яке очолила легендарна Феня Мотильова.
Поля ратної звитяги і поля трудової наснаги увібрали в себе героїку воєнного часу.
І хоча багато ще було суму і горя на землі, але Лосинівка вже творила новий літопис, виколихувала в сповитку новий колос для миру. В праведних трудах вивершували лосинівський хліборобський сніп мозолясті руки Андрія Литовченка, Іллі Петрика, Івана Луцмана, Миколи Яринича, Миколи Ременюка, Євдокії Парасюк, Ганни Жежери, Галини Боровик, Тетяни Черв'як, сотень і сотень інших славних трударів.
Чи не в цій історії ліки від безпам'ятства, від чадіння душі, від безликості і сірості, від усіх бід і проблем, що облягають нас сьогодні?
Лосинівка і відтепер прагне знайти в шаленому і каламутному ринковому вирі свою ринкову нішу.
Чуття єдиної родини і в наших визначних діячах. Саме тут, в Лосинівці, вони відчували земну силу і щедру любов, дарували людям добро. Іван Федорович Мороз - заслужений працівник сільського господарства України, Степан Гурійович Верьовка - заслужений лікар України, Марфа Іванівна Верьовка та Василь Григорович Ілляшенко - заслужені учителі України, Андрій Павлович Зубок - заслужений діяч культури України.
Лосинівці спізнають радість побратимства з Аллою Кудлай - народною артисткою України, Михайлом Руденком - членом Національної спілки письменників України, Наталією Багмут - талановитою поетесою і композитором, Григорієм Литовченком - триразовим чемпіоном СРСР з багатоборства ГПО, Віктором Свинарьовим - генерал-майором, майстром спорту СРСР.
Вічно житимуть в пам'яті лосинівчан Іван Кошарний - доктор історичних наук, професор Львівського університету, генерал Федір Харлампійович Андрієць, Володимир Яринич - талановитий поет і сценарист. Багато й багато інших славних земляків-лосинівчан.
Лосинівка уся ніби зіткана з ниток сонця, зелених дібров і глибокої сині неба, з світлих земних радостей і чорних земних печалей. Саме тут, в Лосинівці, знаходиться скарбниця, в яку одне покоління за другим ховало плоди глибоких сердечних порухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя і пережитої радості. Весь слід свого духовного життя.
І коли є загроза хоч дещицю стратити з того скарбу, мене проймає тривога. Як матір за рідну дитину, як дбайливого господаря за чистий лан. Така тривога має сьогодні під собою підстави. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила Лосинівки, щоб не обірвалася золота нитка, яка вела з давнини в наші дні.
Лосинівка! Одне слово - і спадає з тебе полуда зневіри та втоми, одне слово - і зцілюєшся від кривдних ран, очищуєшся від накипу злоби й, ослаблений, повертаєш собі життєві сили й жадобу творення.
Якщо маєш у душі це слово. Коли не згубив його, не зрікся- у кожну мить, висвітливши в своїй душі цей життєдайний скарб, воскресаєш, як тлінний Лазар з небуття, і стаєш видний світові, мов хрест на церковній бані - святий і чистий.

Микола Борщ


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: