шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Популярні новини

Голодомор 1932-1933 років. Свідчить очевидець трагедії

ГАВРИША Миколи Юхимовича, 1926 р. народження (м. Київ)
Я, Гавриш Микола Юхимович, народився в квітні місяці 1926 року в  с.Лосинівці тепер Ніжинського р-ну Чернігівської області, на Столипінських хуторах вблизі с.Садове в сім’ї селянина з 7 чоловік, працювали на землі до 7 га. Добре пам’ятаю голодомор 1932–1933 років. Мені тоді було 6–7 років,
ходив вже до школи в недалеке, за 3 км, село Вікторівку. Ми жили в той час дуже бідно, ходив до школи в рваному сестриному в квітках пальтечку та валяночках, з маленькою сумкою з домашнього тканого білого полотна, що пошила мати, за плечима. Йдучи до школи, бачив, як лежали
мертві і напівмертві люди в старому порваному одязі з обмотаними тряпками ногами. Повмирали голодні і напівбосі від голоду. Їх підбирали підводами
з сільради і вивозили в загальну яму до кладовища. Неподалік від нас з голоду вимерла сім’я з 7 чоловік. Це – Костянтин Картопмен з сім’єю. В нього спецбригада з сільради забрала всі продукти й худобу за те, що не виконав в третій раз продналога, бо вже нічого було відвозить. В нас від голоду (жив окремо) помер дід – Гавриш Сергій Оврамович, також померла тьотя, Гавриш Ганна Сергіївна. А в моєї старшої сестри Марфи померла від голоду дитина 1-го року, а їх сім’я роз’їхалася, покинули пусту хату, як говорили, пішли по білому світу, втікаючи від голоду. В нас бригадою з сільради забрали все, що бачили, ходили з щупами – залізними ціпками і все обшукували, забирали. Забрали корову, вівці, курей, також кобилу з лошам, всі продукти, а потім сарай і клуню. Залишилась пуста хата під соломою та земляним полом. З хати все забрала спецбригада, керована уповноваженим з Росії з пістолетом-наганом. Тоді були направлені до нас якісь “тисячники” для викачки продуктів, щоб ми були голодні і вмирали. Забрали все, що тільки бачили: всі продукти, скриню з одежею, стіл. Але батько приховав гречку в ямі, яку не знайшли, і ми вижили. Харчувались затіркою з гречаної муки та жареними тертими буряками з макухою. Влітку 1933 р. появилась зелень, з якою варили мати борщ з прілою картоплею, бо була на огороді закопана без верха, щоб не знайшла бригада, затекла водою і зопріла.
Далі, в 1934 році, пішли до колгоспу, та все життя бідували. “Нужда та праця” положили в могилу.

[Підпис] М.Гавриш
2 грудня 2007 р.


http://topreferat.znate.ru/docs/index-1659.html?page=112


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: