шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Популярні новини

У полум'ї Чорнобиля

У двобої з атомом лосинівці виявили хоробрість і героїзм. Це вони виходили на сам реактор прибирати уран. Встигали кілька разів вкинути лопатою сипучої речовини у бездонне жерло реактора і назад. Киплячий бітум пропалював чоботи, бризками осідав на одязі, в'їдався у шкіру. У очах миготіли відблиски графіту. Радіоактивного, розпеченого. Тут вже не потрібні були ніякі прибори, щоб виявити, якій радіації піддаються ліквідатори. Полум'я розповзалося по покрівлі, жадібно поглинаючи метр за метром. Проводили захоронення радіоактивного грунту. Люди слабшали від їдкого диму, нестерпної спеки, болю, втрачали сили, падали. Часто рівень радіації не дозволяв працювати повною мірою. Але робота просувалася. Де хлопці брали сили, щоб витримати такі навантаження, працювати з повною віддачею, виконувати поставлені надзвичайні завдання? Допомагало фізичне загартування, сила волі, висока відповідальність, колективізм, рішучість, наполегливість. Не озиралися, не ховалися за спини інших. Виконували свій обов'язок до останнього подиху. Тут, у Чорнобилі, не проходила лінія фронту і не свистіли кулі, але воїнами, героями були всі — пожежні і водії, механізатори і будівельники, медики і дозиметристи, енергетики і хіміки, солдати і офіцери. В атомні дні і ночі вони не думали про себе, вони думали, щоб врятувати нас.
А як же Володимир Іванович Жежера? Він був старшим команди. І теж був у тому пеклі. Бачив негаразди, які творилися в бригаді і навкіл. Ще коли
проходив службу у хімічних військах, мав знання про цивільну оборону. Тому перехоплювало дух. Те, що бачив перед собою, приголомшувало. Знав, що відомство цивільної оборони повинне було передбачити всі нештатні ситуації, щоб потім розіграти їх як по нотах. Але у них був повний бардак. Тому не міг мовчати. У бункер до самого академіка Александрова дістався. Розповів про проблеми. «Беріть спирту, скільки потрібно, - сказав тоді академік, - і за роботу». На превеликий жаль, того спирту не одержав, бо на особливому обліці він стояв. Не схильні були його розбазарювати всім підряд.
Робота в нас, говорить Володимир Іванович, була відповідальна, тяжка, виснажлива. Короткий сон. Автоекіпажі, згідно графіка, виїжджали на виконання поставлених завдань. Їздили на станцію робити дезактивацію. Поливали будинки і асфальт спеціальним розчином. Нестерпне жарище, утома і...кров з носа. Після тих кількох хвилин праці в душову. Радіоактивний одяг в пакети ховали, а на душі сум, неспокій. До того ж, був антилюдський наказ фіксувати одержання великих доз опромінення. Тому у картки обліку записували у три рази меншу дозу від реальної.
Одного дня під час ранкового шикування роти у Володимира Івановича стався крововилив, він втратив свідомість. До тями привели в санчастині. А через деякий час він повернувся додому.


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: