шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Популярні новини

Судилося бути вогнеборцем

У 80-х роках у Лосинівці діяла музична школа, в якій залюбки навчалися сільські дітлахи. Серед них і Мишко Постол. Хлопчина з цікавістю освоював тонкощі нотної грамоти, вчився грати одразу на баяні, фортепіано, балалайці та домбрі у класі народних інструментів. Крім того, співав у хорі. Зрештою це і визначило вибір хлопця. За рекомендацією викладача Ніжинського училища культури Любові Сергіївни Євтух Мишко після 9 класу вступив до Чергігівського музичного училища імені Ревуцького. Фінішну пряму до отримання диплома перервала служба в армії. Це були ракетні війська стратегічного призначення у сусідній Білорусі. Армійські будні, муштра і виправка не те що не вплинули, а змінили світогляд юнака. Він відчував себе вже не студентом на півшляху до диплома, якому ще два роки треба сидіти на шиї у батьків, а зрілим чоловіком з єдиним бажанням самоутвердитись. Це він бачив лише в праці, бо ж відсутність грошей завжди спричиняє залежність від когось. Словом, хотілося працювати і заробляти. Тому й дослухався до земляків, які несли подобову вахту в Ніжинській воєнізованій пожежній охороні, пішов і сам бійцем-вогнеборцем.
Першої пожежі Михайло не пам'ятає. У пам'яті закарбувалось інше — 22 лютого 1995 року. Горіла газова свердловина за Прилуками. Приборкувати стихію з'їхалися пожежні команди та спецзагони з шести областей. Вишикувані ланцюжком у три ряди довкола вогнища, бійці поетапно поливали водою того, хто стояв попереду нього. То був єдиний захист від неймовірно високої температури. За три дні викачали всю воду з Удаю. Можна лише уявити, в якій багнюці по пояс стояли пожежники. Перепочинок наставав лише уночі, а на ранок знову займали кожен свій пост. Спекотно було на морозі при мінус двадцяти градусах та ще й під крижаним купелем. Лише в пансіонаті, де ночували пожежники, вони відчували, що надворі зима. На третій день вогнище загасили. Воду вже не можна було лити, треба було туманом розріджувати осілий газ. І для безпеки залишалось одне — збити верхівку свердловини (ялинку, з якої заправляли газом балони). А чим? Мало хто здогадувався. Начальник головного управління пожежної охорони України Борис Борисович Хижняк викликав на спецзавдання танкіста. То був справжній «ворошиловський стрілець», 65-річний дід з другого пострілу влучив у ту ялинку і збив її. Після того ще дві доби пожежники чатували біля осередку небезпеки.
«З завданням справились. Молодці!, - такою була подяка керівництва. А потім знову трудові будні, добові чергування, нові пожежі і виїзди, і ота тривожна сирена, до якої і через десятки років неможливо звикнути.
Чорнобильський урок був значно раніше. Коли ще Михайло Постол вважався новачком у команді бувалих і витривалих. 12 травня в числі двадцяти трьох ліквідаторів з Чернігівської області приїхав у Чорнобиль і наш герой. Призначення у всіх пожежників у перших наборах було однакове - дезактивація житлового сектору. Звичайно, ніхто у тих будинках не проживав. І від одного вигляду німого й безлюдного міста, хоч і весняного квітучого, ставало не по собі. Якось у вікні однієї з квартир ворухнулося щось живе. Придивилися пожежники — вівчарка. Вона зраділа появі людей і плакала... Але відчинити вікно бійці не мали права, оскільки їх суворо попереджували про недоторканість чужого майна. Ту безневинну тварину куди жальніше, ніж вуличних бродячих псів, котів, курей. Уся та живність, покинута напризволяще, самотужки шукала порятунку, а у вівчарки остання надія згасла. Наганяли смуток непочаті великодні кошики, навіки залишені у рідних стінах, і вже пожовклі ліси.
Після виконання службового обов'язку Михайло Миколайович, як після звичайного відрядження за графіком приступив до чергування. Це вже потім відчув, що здоров'я не те.
Сьогодні чорнобилець на заслуженому відпочинку. Живе звичайним сільським життям — всією сім'єю обробляють чимало землі, утримують немале господарство.

Галина Кулич
Із статті « Судилося бути вогнеборцем»
«Ніжинський вісник» від 25 квітня 2009 року


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: