шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Популярні новини

За круглим столом сімейним «Жінка року -2003»

-Наташо, я хочу, щоб ти була або вчителем або лікарем,- якось відкрив батько свою мрію дочці.
Простий трудяга, колгоспник, він хотів, щоб його діти здобули освіту, щоб вийшли, як кажуть, у люди і мали щастя, оте найбільше — шану від людей і злагоду в сім'ї.
Наташа пам'ятає ті родинні, теплі вечори. Сім'я у них міцна і дружна — батько, мати і троє діток. Коли належало щось вирішити, батько скликав усіх спокійно, впевненим голосом:
-Будемо проводити сімейний круглий стіл, - і починав, як завжди, - давайте порадимося, що робити.
За цим столом отримала згоду найменша Люда на навчання в музичній школі, а пізніше й благословення не тільки батьківське, а й сімейне на заміжжя у 18 років. За цим столом радилась сім'я, який шлях обрати Віті, чим допомогти Наташі.
Впевнено розійшлись на свої хліби усі троє.
Усі вивчились, працевлаштувались, створили чудові дружні сім'ї. І брат, і сестра Наталії Андрієць живуть у Києві. Вона залишилась у Лосинівці. Стала вчителем, як хотів того батько. І вже з першої практики відчула, це її покликання — бути серед дітей.
Наталя так любила свою Лосинівку, своє велике, веселе, заможне гомінке селище, свою рідну школу, що не уявляла себе в іншому місці і з іншими учнями. Тут її вчили від першого до випускного класу вимогливі, з добрим серцем вчителі. Чого ж шукати десь щастя, як воно ось, вдома. Отож, на педпрактику і подружок своїх загітувала дівчина в Лосинівську школу, і їм сподобалось. Та в місто знову покликав інститут, а в село повернула Наташу вже доля.
Гришу Андрійця вона знала ще з школи. З сестрою його дружила. Та тоді й гадки не мала, що то її суджений.
Це сьогодні Наталія Анастасіївна, з висоти літ, і досвіду, і стажу, спиняючи стрімку жіночу сльозу, вважає себе щасливою і найбагатшою. Бо має золотого чоловіка, доньку, сина, зятя, невістку, батьків і парочку внучат.
Уся її родина — єдине ціле.
-А чому ж плачете? - розгублююсь перед сльозами вчительки.
-Не зважайте, я завжди плачу, коли хвилююсь. Тут усі знають, що я тонкослізка. Нічого з цим не вдію, - мов виправдовується Наталія Анастасіївна, і, не чекаючи запитань, сама розповідає, якими були її перші сходинки на шкільний і родинний поріг.
Побралися вони з Гришею.Труднощі, звичайно, були та злагода і любов оселилися у їхньому домі, вони й недопускали чвар. Молодята і самі навчались у вузах, і брата Григорієвого найменшого Вітька довчили у школі, вивчили, женили.(Батько у хлопців помер рано). І тоді тільки, жонатого самостійного, вони залишили жити у батьківській хаті. А самі перейшли у вчительський будинок, що в центрі Лосинівки. Таке зручне і затишне місце для внучат. Коли б не йшли повз батьків син чи невістка, обов'язково заводять малечу до діда з бабою. Для Світланки і Гриші — це надійна гавань, де їх люблять і чекають. Цікава традиція у цій родині — внук, батько, дід, прадід названі в честь одне одного. Отож, уже в четверте покоління, гордо перейшло не тільки прізвище, а й ім'я — Григорій.
Є ще одна традиція — свято берегти сімейні реліквії. Бабусею вишитий килим не десь на дні скрині лежить, а височить на стіні в учительській квартирі.
Так уже заведено в родині Андрійців — на будь-яке родинне свято усі сходяться у батьківську хату — до старого Анастасія і там, на «Горі» повниться хата і музикою, й словом, і бадьорим жартом, і дитячим сміхом. Наталію Анастасіївну такі теплі домашні свята надихнули на творчість. І вона почала складати вірші, вітання своїй мамі, близьким.
Пишається вона своїми майстрами — мужчинами. Як у чоловіка, так і в сина, і зятя «горить» все в руках. Навіть вперше беруться, а знають, що й до чого.
Привезли комп'ютери у школу — син всю ніч за чергового був, сам устаткував апаратуру.
Пощастило Наталії Анастасіївні на колег. Усіх їх у школі 52. Математиків - 6. Колись було гарно тим, що її юну, вчорашню студентку, взяли під надійне крило досвідчені вчителі. Було у кого вчитись. А сьогодні є кому передавати досвід. Поруч з Наталією Андрієць працюють Світлана Семенок, Юрій Тімушков, Валентина Могильна, Майя Прокопенко і син Григорій.
Не думала Наталія Анастасіївна, що така у них педігогічна династія буде. Її шляхом пішли син і невістка. І донька Люда як і мама, обрала фізмат. А ще — багато учнів із школи.
Математичний світ дає зелене світло лише впертим і мислячим. За 30 років педагогічного стажу, багато висновків зроблено вчителькою. І вона згодна з Паскалем, що дитина — не валіза, яку треба наповнити, а факел, який треба запалити. Краще розв'язати одну задачу трьома способами, аніж чотири — одним.
І згодна з колишнім учителем фізики Іваном Тимофійовичем Горбанем, котрий ствердив свою житейську філософію — лягаєш спати — перерахуй на пальцях, чого не встиг сьогодні зробити. Це і є вчительський план на день грядущий.

Галина Куліч
«Ніжинський вісник» від 27 листопада 2003 року


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: