шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Популярні новини

Господарка своєї долі

Слухаючи розповідь колишнього директора Лосинівської маслосирдільниці Ніжинського молокозаводу Марії Іванівни Білан, розумію, відчуваю усім серцем: трудова людина тих часів була господарем своєї долі.
Родом моя героїня з Прилуцького району, з Линовиці. У цьому селищі її родове коріння. Звідси вирушила в життєву дорогу.
У життя свої закони. Хтось правильно порівняв його з розбурханим океаном. Без компаса в ньому довго не протримаєшся. Треба уміло й правильно визначити свій курс, свій берег. Інакше який смисл такого дрейфу.
Після закінчення середньої школи такий курс у Марії Іванівни вже накреслився. Вона вступила до Київського технологічного інституту. По його закінченні в 1974 році працювала в Любечі. А свій берег вона знайшла у Лосинівці, пов'язавши життя з масломолочною дільницею.
Власне, з тієї миті Марія Іванівна почалася, як організатор виробництва.
Директор підприєства - це, перш за все, відповідальність за доручену справу.
Марія Іванівна розуміла це. Тому з головою віддавалася роботі.
Берегла честь робітників. Не залишалася збоку від хороших починань
колективу, добре підтримувала, з негативним боролася, не була байдужою. Училася сама і учила інших. Пам'ятала, що з нею добрі друзі, товариші. У важкі хвилини чи сумніви підтримають, допоможуть.
Оглядаючись на минулі роки, колишній керівник підприємства знаходить в своїй біографії найяскравіші дні - коли реорганізовували виробництво. Це була нагальна вимога часу, без якої рух вперед був просто неможливим. Судіть самі: запроектовано виробництво було на переробку 25 тонн молока, а після нововведень переробляти стали аж по 50-80 тонн дорогоцінної сировини.
Зростання маслосирдільниці стало власним зростанням її директора. Тому почувалася завжди бадьорою, енергійною, оптимістичною, настроївши душу і серце на хвилю виробничих процесів.
Була очевидною й закономірність: чим грандіозніші завдання вирішували, тим все згуртованішим ставав її колектив. Він ставав більш яскравішим, дієздатнішим, готовим вирішувати будь- які найскладніші завдання. Дигал Ганна Трохимівна, яка віддала роботі сорок років життя. Дигал Юхима Йосиповича, Зубок Євдокія Борисівна, Покрасьон Івана Михайлович... Всіх їх відзначало відчуття, що завтра життя буде ефективнішим, потужнішим, продуктивнішим. І добивалися цього ціною неабияких зусиль.
У дільниці була міцна матеріальна база, надійні постачальники єдиної і незмінної сировини-свіжовидоєного молока, - агрофірма «Лосинівська», навколишні колгоспи не тільки Ніжинського, а й Носівського району.
Виробляли сири «Пікантний», «Любительский», «Буковинський».
Маслосирдільниця впевнено здійснювала накреслення партії та уряду. І прагнула більшого, ніж досягнуто.
Були й нагороди. Сам міністр м'ясомолочної промисловості України Антонов нагородив Лосинівську маслосирдільницю Подякою за успіхи у виконанні
накреслених планів. А директору вручено орден Трудового Червоного Прапора та орденом Знак Пошани. І це був результат нелегкої і копіткої праці.
У 1999 році підприємство перейшло в приватні руки.
Марія Іванівна авторитетно заявляє: жодне коліщатко, жоден гвинтик з виробництва не пропало. Не зник безслідно. Власник одержав у свої руки збережений виробничий арсенал.
А ще колишній керівник маслосирдільниці дякує тодішньому власнику Валерію Вощевському за те, що не занедбав підприємство, а зумів провести його модернізацію, вдихнув у нього нове життя.
Від цього на душі у Марії Іванівни легко і радісно: бо це ж і її виробництво, її доля.

«Ніжинський вісник» 13 грудня 2012 р. №99

Фото: сучасний вигляд Лосинівського маслосирзаводу


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: