шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Популярні новини

За фронтову й трудову звитягу

Кажуть, коли багряна осінь ступала на поля, золотила стрункі шеренги осокорів, до бурякового лану любив поспішати Ілля Михайлович Петрик, бригадир тракторної бригади. Він пильно вдивлявся в міжряддя, що їх мережив невтомний «Бєларус» і насолоджувався думками про землю-годувальницю, по якій він господарем дбайливо ходив. А ще любив згадувати, як осідлав в роки колективізації заморського «Фордзона» і не розлучався з механізмами впродовж цілого життя.
До Іллі Михайловича нерідко бригадири з сусідніх господарств їздили по науку. Хвалитися він не любив, та діло своє добре знав. За однакових умов його колектив завжди встигав першим і поле зорати, і засіяти, і врожай зібрати. Мабуть, існувала тоді сила дружби , колективізм, завзяття , що єднали механізаторів в напружені дні. Чи не крилася вона в життєвому досвіді, простоті і скромності бригадира?!
Кажуть, не кожен в цій цілком мирній людині міг розгледіти бувалого солдата, котрий одміряв багато фронтових доріг і проніс на плечах просоленої гімнастьорки важкий тягар війни.
Весною 1940 року Іллю Петрика проводжали на службу солдатську. Проводжали з легким смутком і надією на швидке повернення. Ніхто тоді не міг сказати, що через рік доведеться йому зустрітися в двобої з фашистами. Та вже на п'ятий день війни приймав перший бій в Прибалтиці.
Пізнав гіркий шлях відступу, коли озброєні до зубів гітлерівці рвались на схід. Щоденні кровопролитні бої і тяжку втрату бойових друзів.
Стрілецька дивізія , в якій ніс службу зв'язківця Ілля Петрик, залишилась в глибокому німецькому тилу. Вирішили будь-якою ціною прориватись до своїх. Попереду вкрита тонким льодом річка Волхов, за нею- наші частини. Пішов у розвідку один із сміливців старший сержант Оплеснін. Кинувся у крижану воду, що обнімала вогнем тіло, нелюдськими зусиллями дістався берега. А німці насідали з усіх боків, кінчались боєприпаси.
Бої під Ленінградом теж пройшов Ілля Михайлович. Німці взяли Малу Вишер - невеличке містечко, а через кілька днів дивізія звільнила його, вирівнявши лінію фронту. За виявлену хоробрість у цьому запеклому бою командир вручив солдатові Петрику першу нагороду - орден Червоної Зірки. Подвиг той здійснив в 1942 році - одному з найважчих періодів Великої Вітчизняної війни.
Куди тільки не кидала доля солдата. Серед тих, хто зламав хребет фашистському звіру під Сталінградом, був і молодий офіцер з поліського села. Минали дні, минали ночі, щеміло від горя серце - на окупованій території лишились рідні, дружина. Яка їх доля, чи живі, здорові?
Листи з України не йшли. Ще міцніше стискав в руках автомат, гнав з-під Сталінграда «непереможного» Манштейна. У звільнених населених пунктах бачив страшні сліди фашистської окупації. Текли рікою сльози матерів. Грізним валом ішли вперед солдати по священній землі. Позаду Ростов, Таганрог...А ось Донбас - земля українська. Касками черпали воду з Дніпра сивого, щоб напитися і відчути смак рідної землі.
Воював Ілля Михайлович і на півдні України. Не пропускав зведень Радінформбюро: чи не вигнали німців з Чернігівщини.
Жовтневе свято 1943 року. В той день одержав першу звістку з дому. А попереду - Крим, нескорений Севастополь. Випало нашому земляку звільняти чорноморську твердиню. Тут і в партію заяву подав.
Фронтові дороги вели його по болотах Білорусії, Прибалтики, Східної Прусії. Та де б не був, скрізь перед очима стояла Україна, за свободу якої не шкодував життя. Від першого до останнього дня війни був у діючій армії і перемогу зустрів у Кенігсбергу, який довелося брати штурмом. Бойові нагороди - ордени Вітчизняної війни першого і другого ступенів, медалі «За оборону Ленінграда», «За оборону Сталінграда», «За взяття Кенігсберга» яскраво свідчать про фронтові дороги капітана Іллі Михайловича Петрика.
В бою і в труді наш герой лишався вірним своєму життєвому ідеалу. Уже на мирному полі до бойових нагород вчорашнього фронтовика добавився орден Леніна, Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора, дві медалі «За трудові заслуги» і добра шана людська.
Лосинівка пам'ятає свого героя , шанує його фронтову і трудову звитягу.


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: