шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Популярні новини

Сільське господарство Ласинівки в 50-60-х роках 20 ст.

Післявоєнна відбудова сільського господарства України проходила у важких і складних умовах. На 1945 p. практично було відновлено діяльність усіх колгос- пів. Проте порівняно з довоєнним періодом було засіяно 71 % посівних площ колгоспів і 32 % радгоспів, валовий збір зернових досяг 46,9%, врожайність — 48 % (7 ц/га), поголів'я всіх видів худоби — 43 %, парк сільськогосподарських машин — 43,2 %. Основною силою в колгоспах були жінки, які виробили 72,2 % всіх трудоднів. Грунт під посіви готували вручну. Нерідко колгоспники самі впрягалися в упряж замість худоби. Державі було здано більше 56 % виро- щеного зерна, а у багатьох колгоспах вилучено фураж і посівні фонди. Селяни не отримали повністю визначені на трудодень 400 г зерна. Як наслідок наприкінці 1945 p. розпочалися продовольчі труднощі.
Які повоєнні труднощі пережила Лосинівка? Про це говорять ряд фактів. Наводжу деякі показники на 1 січня 1945 року по колгоспу імені Фрунзе. У колгоспі було всього працездатних 336 осіб, з них 46 чоловіків і 290 жінок віком від 16 до 55 років. На с/г роботах були задіяні також 74 підлітків віком від 12 до 16 років. Але ж це був не постійний контингент робочої сили. Час від часу його використовували в промисловості, на транспорті, по відрядженнях...
У 1944 році було зібрано 3269 ц зернових. Жита - 736 ц, ярої пшениці - 19 ц, ячменю - 490 ц, вівса - 154 ц. Засіяні площі жита складали 136 га, ярої пшениці - 51 га. Урожаї були низькими. Так, жита збирали по 10 ц з гектару, ярої пшениці - 9, ячменю - 11, вівса - 11, проса - 10, гречки - 5, цукрового буряка - 40, картопл - 38, махорки -10, кользи - 15. За 1944 рік вироблено 66880 трудоднів.
Запроваджені після війни заходи щодо посилення партійно-державного керівництва колгоспами, зокрема обмеження ринкової торгівлі колгоспною продукцією, ніяким чином не стимулювали зростання виробництва. Значне скорочення площ присадибних ділянок колгоспників, зменшення натуроплати на трудодень, величезні натуральні й грошові податки з індивідуальних господарств селян та інші заходи призводили до значного скорочення життєвого рівня і масового відтоку селян із села, хоча цей процес активно гальмувала відсутність у колгоспників паспортів.
Колгоспи часів керівництва Сталіна були швидше політичним інструментом держави, що контролювала сільськогосподарське виробництво, ніж формою господарювання. Наростаючий занепад сільського господарства наочно продемонстрував, що господарювання з-під примусу, в кінцевому підсумку, безперспективне. Реальність початку 50-х рр. – це злиденні колгоспи з пустопорожніми трудоднями. Лосинівка у цьому зв'язку була не винятком.
У 1950-ті рр. продовжувались експерименти, що проводились в українському селі. Історики, соціологи, політологи, публіцисти справедливо виділяють у розселянюванні селян так звану «другу колективізацію» 50-х – початку 60-х рр. ХХ ст., коли стали об’єднувати малі колгоспи у великі господарства заради досягнення «більшої ефективності сільськогосподарського виробництва».
За період з 1944 по 1953 роки у Лосинівці також проведено укрупнення колгоспів. Замість шести створено два- імені Фрунзе і “Ленінський шлях”.
Поворотним пунктом у розвитку сільського господарства став вересень 1953—1955 pp., коли змінилася аграрна політика держави. Основні заходи були спрямовані на підвищення матеріальної заінтересованості колгоспів, збільшення державних асигнувань на потреби села, поліпшення технічного і кадрового забезпечення села.
Про позитивні зрушення колгоспів Лосинівки говорять такі факти. По колгоспу імені Фрунзе. Якщо у 1953 році урожай жита з одного гектару становив в середньому 9,29 ц, то в 1962 році по 19,9 ц; ярої пшениці у 1954 році по 10,6 ц, то в 1961 році по 17,4 ц з гектару. Цукрових буряків зібрано в середньому з гектару у 1964 році по 281 ц, а в 1966 році- по 300 ц. Усього молока вироблено по колгоспу за 1953 рік 1133 ц, а за 1962 рік- 7116 ц. Відповідно було вироблено молока на 100 га угідь у 1953 році по 58 ц, а в 1962 році по 254 ц. Продав колгосп м'яса державі у 1953 році - 207 ц, а в 1963 році - 1244 ц. Відповідно до цього виробництво м'яса на 100 га с/г угідь становило у 1953 році - 10,6 ц, а в 1963 році - по 64 ц.
Економічний ріст колгоспу привів до покращення життєвого рівня колгоспників. Так, якщо у 1953 році видано на трудодень по 800 грам зерна і по
12 копійок грішми, то в 1964 році - по 1,2 кг зерна і по 80 копійок грішми.
Значно зросли і неподільні фонди колгоспу. Якщо у 1953 році фонди колгоспу становили 85453 крб., то в 1963 році - 438182 крб.
У березні 1965 року відбувся пленум ЦК КПРС, на якому було прийнято постанову “Про невідкладні заходи по дальшому розвитку сільського господарства СРСР”. З постанови випливали завдання: відмовитись від адміністрування, відродити колективістську природу колгоспів, ширше залучати трудових виробників до управління, викорінити парадність, наблизити науку до виробництва, боротися з розкраданнями власності господарств.
Держава також дбала про збільшення капітальних вкладень в розвиток сільського господарства, списувала борги по позичках, поліпшувала кредитування колгоспів.Забезпечувала сільське господарство тракторами, с/г машинами й запчастинами до автомобілів, дбала про зміцнення й розширення ремонтної бази в колгоспах.
Як все це відобразилося на колгоспах Лосинівки ? Наводжу факти. За 1966 рік колгосп імені Фрунзе мав такі показники: зібрано зернвих по 14 ц/га, цукрових буряків по 300 ц, картоплі по 107 ц, кукурудзи по 115 ц, овочів по 70 ц. Молока надоїно по 2600 кг на одну фуражну корову, м'яса вироблено по 75 ц на 100 га ріллі, в тому числі свинини по 41 ц.
Економіка колгоспу “Ленінський шлях” теж зростала. Урожай жита у 1953 році був 6,4 ц/га, а в 1962 році- 10,8 ц. Відповідно озимої пшениці у 1953 році- 8,1 ц/га, а в 1962 році - 13,8 ц; ячменю - 2,8 і 14,7 ц; гречки: 3,8 ц і 9,8; картоплі: 35 ц і 78,6 ц. Видано грошей на трудодень у 1953 році по 18 копійок, а в 1962 роц і- по 60 копійок. Хліба у 1953 році видано по 800 грам, у 1962 році - по 1 кг, а в 1964 році - по 1,5 кг, а грошей по 80 копійок.
Зросло також тваринницьке стадо. Якщо у 1953 році було всього 182 фуражних корови, то у 1962 році - 422.
Всього вироблено молока в колгоспі у 1953 році 1604 ц, а в 1962 році - 7959 ц. Надоєно молока в середньому від кожної корови у 1953 році по 877 кг, а в 1962 році - по 1988 кг.
1966 року цей показник складав 2393 кг молока від корови. Продано державі м'яса на 100 га ріллі по 14,9 ц, а в 1962 році- по 44 ц.
За 1966 рік колгосп “Ленінський шлях” мав такі показники: вирощено зерна по 18,6 ц/га, цукрових буряків по 299 ц, картоплі- по 105 ц, кукурудзи по 106 ц, овочів- по 68 ц, молока-2393 кг на одну корову, м'яса по 47 ц на 100 га ріллі, в тому числі свинини по 30,5 ц.
На 1967 рік колгосп взяв такі зобов'язання : зібрати зернових по 21 ц, цукрових буряків по 300 ц, картоплі по 125 ц, кукурудзи на силос по 300 ц, овочів по 120 ц.Надоїти молока на одну фуражну корову по 2500 кг, одержати м'яса по 70 ц на 100 га ріллі, в тому числі свинини по 50 ц.
До позитивних зрушень господарств слід віднести механізацію тваринниць-ких ферм, поповнення рільницької техніки, механізацію вирощення зернових культур. У колгоспах виросли добротні корівники, гаражі.
На основі Закону “Про подальший розвиток колгоспного укладу і реорганізації МТС” від 31 березня 1958 року, Лосинівська МТС реорганізована у РТС, а на початку 60-х років - у відділення “ Сільгосптехніка”.
У 1966 -1907 роках це підприємство вийшло на одне із перших місць у республіці по проведенню ремонтних і збиральних робіт по зернових комбайнах.
Партійно- урядові постанови передбачали збільшення капітальних вкладень у розвиток с/г. Передбачали розширити сферу спрямування коштів на будівництво об'єктів виробничого і культурно- побутового призначення, житла, підприємств з виробництва будівельних матеріалів.Особливу увага зверталась на житлове будівництво.
За період 1957- 1967 років у Лосинівці було багато збудовано, а саме: цегельний завод, маслозавод, інкубаторну станцію, хлібопекарню, магазини споживчої кооперації- продуктовий, готового одягу, культтоварів, книжковий, чайну та інші.
Колгосп “ Ленінський шлях” збудував клуб на віддаленій бригаді, дві початкові школи на території колгоспу, приміщення контори колгоспу.У центрі селища зведено приміщення бібліотеки, допоміжне приміщення школи на чотири класні кімнати, шкільну їдальню, дитячі ясла.
Добрим словом згадують у Лосинівці Івана Михайловича Руденка й Івана Федосійовича Литвина, які у свій час стояли біля керма
“Ленінського шляху”.
У пам'яті лосинівчан також образ легендарного голови колгоспу імені Фрунзе Миколи Федоровича Яринича. На його честь названо одну з вулиць селища.
Названі керівники господарств залишили по собі не тільки добру пам'ять, а й економічно міцні господартва.


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: