шаблоны для dle, uaBIG.com - инструменты для вашего сайта

Популярні новини

Про повоєнну Лосинівку із спогадів Миколи Сергійовича Гудименка

У 1948 році учителями початкових класів Лосинівської школи були: Іван Кирилович Чаленко, Надія Микитівна Поїхало, Галина Іванівна Золотар, Зінаїда
Костянтинівна Сосновська, Галина Григорівна...
У школу ходили в дві зміни. У першому класі « А» було 48 учнів. Достаток батьків учнів був різний. Та більшість були убогими - до школи ходили босими, в полотняних штанях, а харчувалися вареним буряком, який з дому брали на обід.
Лосинівці справляли весілля. Коли закінчували збирати врожай буряків, а робота ця була справді каторжна, справляли «обкопини». Це було своєрідне жіноче свято. Жінки були і глядачами, і артистами. Пародіювали бригадирів, сторожів...
Великою популярністю користувалася так звана «хамаза». Своєрідне поєднання вечорниць із досвідками. Орендували хату, зрозуміло за певну винагороду. Сходились туди дівчата й хлопці. Проводили ігри- коза, лящ, гадали. Пряли там, вишивали.
У селі був будинок культури (на місці навчально-виробничого комбінату). Десь на 250 місць. При ньому працював духовий оркестр, який користувався популярністю. Він існував ще до війни, і його керівником був якийсь Терюк.
Влітку у селі кожен рік проходили районні с/г виставки. Колгоспи району будували павільйони. Демонстрували коней, волів, реманент, сівалки, трактори. Проходили виступи сільських аматорів художньої самодіяльності. І такі заходи проводились десь до 1953 року. Після смерті Сталіна їх припинили.
Людей мордували налогами - на м'ясо, молоко, садовину. Щоб якось уникнути їх непосильного тягара, люди вирубували сади. Свіжину намагалися роботи тайком. Не на виду у злих очей. Іноді це призводило до трагічних наслідків.
Згадую випадок, коли у сусідки зимою, за неуплату налогів, забрали свиню, відкопали і забрали картоплю. Ніхто тоді не дивився на сімейне становище людини, на те, що її чекає в майбутньому.
За загиблого фронтовика виплачували гроші. Але ця сума була незначна, вона навіть не дозволяла кінці з кінцями зводити. Босим у школу ходив.
1947 рік через неурожай був голодним. Ходили на поле рвати дикий клевер. Сушили його, товкли у ступі, розпарювали, пекли на сковороді. Хліб пекли з полови. Він був темно- коричневого кольору і клейкий. Обпалювали телячу шкуру. Її кидали в суп. Пекли, відварювали, тушили буряки, гарбузи.
Піч топили соломою, картопляною гічкою. Був випадок, що залишився в пам'яті, два голови колгоспів людям привезли по два складометри дров
(Могильний, Пасічник).
Трудодні, зароблені за рік, мати приносила додому в мішку. Правда одержувала мішок сахару і зерна.
Була ділянка землі десь у 50 соток. Половину городу засівали житом.
Першим секретарем Лосинівського райкому був тоді якийсь Бугрик, комсомольським секретарем - Макуха.


Адреса закладу:

вул. Воровського, 28
смт. Лосинівка
Ніжинського району
Чернігівської області
16663
тел. (04631) 6-12-95

Ми в соц. мережах:

Інформери: